Перспективи якісного оновлення українського політикуму: міф чи можливість?

  • Permalink  
Під час проведення прес-конференції «Перспективи якісного оновлення українського політикуму : міф чи можливість?» були оприлюднені результати опитування 45-ти провідних політичних експертів, політологів, журналістів та політтехнологів, – серед яких – Д.Видрін, О.Гарань, О.Дергачов, С.Цеголко, О.Богуцький, Р.Чайка, В,Фесенко, С.Лещенко, М.Найем та ін., – і яке окреслює очікування, шанси та  запити щодо якісно нових політичних проектів, характеристики політичних сил, які претендують на статус «нових», а також механізми та фактори, які якнайкраще сприятимуть ефективному оновленню політикуму.

Учасники прес конференції (УНІАН, 5 листопада 2008):

Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень „СОЦІОВИМІР”, директор Міжнародного інституту демократій

Ігор Попов, Голова Правління Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України».

В експертному середовищі існує виразне очікування щодо якісного оновлення українського політикуму. Фактично, всі політичні експерти (політологи, журналісти, політ технологи, політичні оглядачі) (95,6% опитаних) висловилися за оновлення депутатського корпусу Верховної Ради. Разом з тим, оцінюючи шанси потрапляння до нового парламенту нового – за персональним, організаційним та ідейно-програмним складом і змістом, – політичного проекту,  60% опитаних заявили, що такі шанси є дуже невисокими та швидше невисокими, ніж високими. Лише 35,6% опитаних експертів вважають, натомість, що ці шанси є високими, або швидше високими, ніж високими. Один експерт (В.Самохвалов) заявив, що такі шанси напряму залежать від дати проведення виборів. Таким чином, існує пряма невідповідність від запитом на якісно нові політичні проекти і пропозицією «політичного ринку».

Експерти вважають, що новим політичним проектам, які прагнуть потрапити до Верховної Ради України, необхідні, насамперед, фінансові та медійні ресурси, про що заявили відповідно по 95,6% опитаних. Також, на думку експертів, визначальним є політичний (наявність переконливих рейтингів лідерів нових політичних утворень) ресурс (75,6%) та кадровий ресурс (69%). Прикметно, що менше половини опитаних (48,9%) вважає, що адміністративний ресурс є визначальним для того, аби новий політичний проект міг потрапити до парламенту. Один експерт (В.Фесенко) наголошує на тому, що нові проекти, аби перемогти, повинні бути представленими у виборчих комісіях.

На питання «Які з наведених проектів та політичних середовищ найбільше можуть претендувати на роль якісно нової політичної сили? (опитані могли вказати два варіанти) думки експертів розподілилися таким чином: 44% опитаних експертів вважає, що це Всеукраїнське об’єднання Свобода  (Олег.Тягнибок), 40% – Арсеній Яценюк та його гіпотетичний проект, 33,3% – Анатолій Гриценко  та його гіпотетичний проект, 15,6% – Блок Черновецького, який поширить свою діяльність на всеукраїнський рівень, 13,3% – Віталій Кличко та його гіпотетичний проект (партія), 8,9% –  Дмитро Андрієвський  (Українська селянська демократична партія), 4,4% –  Громадянська партія «Пора» (Владислав Каськів), 4,4% – Раїса Богатирьова та її політичний проект. Жоден з експертів не вважає  Партію «Єдиний Центр» (Ігор Кріль) та Союз лівих сил (Василь Волга) якісно новими політичними проектами.

Нові політичні проекти, які претендують на те, аби потрапити до парламенту, умовно можна поділити на наступні групи: перша група, – це ідеологічно акцентовані проекти – Всеукраїнське об’єднання Свобода  (Олег.Тягнибок) та Союз лівих сил (Василь Волга), друга – це проекти, які акцентують увагу на популярних особистостях – гіпотетичні проекти Арсенія Яценюка, Анатолія Гриценка, Віталія Кличка, третя – це проекти, які зосереджуються на розбудові регіональної структури Дмитро Андрієвський  (Українська селянська демократична партія) та, четверта –  адміністративно орієнтовані проекти –  Блок Черновецького, який поширить свою діяльність на всеукраїнський рівень та Партія Єдиний Центр (Ігор Кріль).

Експерти вважають, що найкраще сприятимуть ефективному оновленню української політики Закон про вибори у частині інституційної можливості для громадян впливати на порядок розташування кандидатів у списках кандидатів у депутати («відкриті списки») (48,9% опитаних), Конституційна реформа (37% опитаних), Закон про вибори – у частині переходу до часткової мажоритарної системи виборів (24,4%) та скасування депутатської недоторканості  (24,4%). Разом з тим, експерти не покладають надій на інституційне обмеження для політиків балотуватися у депутати двох разів поспіль (всього 11,1% опитаних) та на ширше усвідомлення громадянами голосувати за нові політичні проекти (6,7% опитаних).

Три основних висновків з дослідження:

Якісно новий політичний проект можливий, якщо він спиратиметься на розгалужену структуру, якій будуть притаманні елементи широкого громадянського руху. (Аналоги – Народний Рух України за перебудову (Україна: 1989-1991), Солідарність (Польща 1980-ті), тощо)

Нові дострокові вибори не сприятимуть ефективному оновленню української політики, оскільки нинішні проекти, які претендують на те, аби стати якісно новими політичними силами, не встигнуть розгорнути масштабної політичної діяльності.  Разом з тим, існує значне очікування щодо появи таких сил вже після наступних виборів (через одні парламентські вибори)

Для ефективного оновлення українського політикуму необхідно завершити Конституційну реформу, похідними якої мають стати, насамперед, новий Закон про вибори.

Опитування було проведеного Центром соціологічних та політологічних досліджень СОЦІОВИМІР і тривало 30 жовтня – 4 листопада 2008 року.

 

І. запит на оновлення українського політикуму

Розподіл відповідей на запитання: „Чи потрібно оновлення нинішньому депутатському корпусу?

Варіант відповіді %
1 Так 95,6
2 Ні 4,4
3 Важко сказати

 

ІІ. очікування щодо оновлення українського політикуму

Розподіл відповідей на запитання: „Як би Ви оцінили шанси потрапляння до нового парламенту нового політичного проекту (нового – за персональним, організаційним та ідейно-програмним складом і змістом)?

Варіант відповіді %
1 Дуже високі та швидше високі, ніж невисокі 35,6
2 Дуже невисокі та швидше невисокі, ніж високі 60,0
3 Важко сказати 2,2
4 Інше 2,2

 

ІІІ. ресурси необхідні новим політичним проектам

Розподіл відповідей експертів на запитання: „Які ресурси, насамперед, необхідні новим політичним проектам, аби перемогти на парламентських перегонах?

 

Перелік необхідних ресурсів Ступінь важливості
Важливо та швидше важливо, ніж неважливо Неважливо та швидше неважливо, ніж вважливо Важко сказати

 

Фінансові 95,6 4,4
Медійні ресурси 95,6 2,2 2,2
Політичні (наявність переконливих рейтингів лідерів нових політичних утворень) 75,6 22,2 2.2
Людські ресурси (наявність ефективної загальноукраїнської кадрової структури) 69 28,8 2,2
Адміністративні ресурси 48,9 48,9 2,2
Інше 17,6

 

ІV. проекти та середовища, які можуть претендувати роль нової політичної сили

Розподіл відповідей експертів на запитання: „Які з наведених проектів та політичних середовищ найбільше можуть претендувати на роль якісно НОВОЇ політичної сили? (вкажіть два можливі варіанти)

Варіант відповіді %
 1 Всеукраїнське об’єднання Свобода  (Олег.Тягнибок) 44,4
 2 Арсеній Яценюк та його гіпотетичний проект (партія) 40,0
 3 Анатолій Гриценко  та його гіпотетичний проект 33,3
 4 Блок Черновецького, який поширить свою діяльність на всеукраїнський рівень 15,6
 5 Віталій Кличко та його гіпотетичний проект (партія) 13,3
 6 Дмитро Андрієвський  (Українська селянська демократична партія) 8,9
 7 Громадянська партія «Пора» (Владислав Каськів) 4,4
 8 Раїса Богатирьова та її політичний проект 4,4
 9 Партія Єдиний Центр (Ігор Кріль)
 10 Союз лівих сил (Василь Волга)
Інше 6,6
Важко сказати 4,4

 

 V. механізми та фактори, які сприяють ефективному оновленню українського політикуму

Розподіл відповідей експертів на запитання: „Які механізми та фактори якнайкраще сприятимуть ефективному оновленню українського політикуму? (вкажіть два механізми)

Варіант відповіді %
1 Закон про вибори – у частині інституційної можливості для громадян впливати на порядок розташування кандидатів у списках кандидатів у депутати («відкриті списки») 48,9
2 Конституційна реформа 37,8
3 Закон про вибори – у частині переходу до часткової мажоритарної системи виборів 24,4
4 Скасування депутатської недоторканості 24,4
5 Закон про вибори – у частині інституційної можливості для громадян та членів партії впливати на формування партійних списків («праймеріз») 17,8
6 Реформа партійних структур – у частині ширшої демократизації партійних структур та обмеження можливості лідера формувати партійні списки кандидатів у депутати 17,8
7 Інституційне обмеження для політиків балотуватися у депутати двох разів поспіль 11,1
8 Ширше усвідомлення громадянами голосувати за нові політичні проекти 6,7
Інше (вкажіть які) 4,4
Важко сказати

dpsp_networks_shares:
a:2:{s:11:"google-plus";i:0;s:8:"facebook";i:0;}
dpsp_networks_shares_total:
0
dpsp_networks_shares_last_updated:
1498564388