Київ як електоральне дзеркало України: специфіка передвиборчої ситуації, політтехнологічні та соціологічні міфи

Аналіз політичних уподобань електорату в місті Києві в другій половині жовтня ц.р. засвідчує, що сьогодні спроможні подолати 3-х відсотковий бар’єр на виборах до Верховної Ради України лише п’ять політичних сил, причому найбільше прихильників, готових зараз проголосувати, має блок Юлії Тимошенко (20,8%). Друге і третє місце поділяють між собою Блок Віктора Ющенка (Народний союз „Наша Україна”) і Народний блок Володимира Литвина (відмінності між рейтингами цих двох політичних сил статистично незначущі — відповідно 12,5% і 11,8%). Четверте і п’яте місце посідають в столиці України Блок Віктора Януковича (8,0%) і Соціалістична партія України (4,3%). П’ята частина респондентів (20,6%) ще не визначилася, але навряд чи зроблений згодом нею вибір змінить ієрархію нинішніх політичних уподобань киян.

Перше місце за рівнем довіри в Києві до провідних політичних гравців поділяють між собою Володимир Литвин і Юлія Тимошенко (повністю або в основному їм довіряють по 41% опитаних); друге і третє місце поділяють між собою Віктор Ющенко та Олександр Омельченко (повністю або в основному їм довіряють відповідно 33% і 31% — відмінності статистично незначущі). Лише ці чотири політика мають у Києві позитивний баланс довіри і недовіри (відповідно 21,8%, 14%, 7,2% і 1,5% ). Баланс довіри і недовіри до Олександра Мороза, Віктора Януковича і Петра Симоненка зафіксований у негативному значенні (відповідно: -3,6%, -42,3%, -55%)

Дослідження виявило також лідерів негативних оцінок респондентів щодо діяльності політиків: 76,3% опитаних негативно або скоріше негативно ніж позитивно оцінюють діяльність Леоніда Кучми, 71,4% — діяльність Наталії Вітренко, 71,3% — Петра Порошенка. П’яте місце у цьому рейтингу — у Віктора Януковича (61,1%).

В разі, якби вибори мера Києва відбулися в другій половині жовтня ц.р., то серед запропонованих у списку претендентів на цю посаду переміг би нинішній мер Олександр Омельченко — за нього проголосувало б — 25,1% киян. Друге-четверте місця дісталися б Миколі Томенку, Віталію Кличку та Леоніду Черновецькому — за них проголосувало б відповідно 13,7%, 10,9% і 9,1% (відмінності між їхніми рейтингами статистично незначущі). Решта претендентів із запропонованого списку практично не мали б суттєвої підтримки з боку киян. Реальними конкурентами Олександра Омельченка на посаду міського голови Києва згідно з опитуваннями (що підтверджується результатими опитувань і інших соціологічних служб) могли б бути фактично лише п’ять політиків (в разі, якби вони балотувалися на посаду київського мера) — Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Володимир Литвин, а також Анатолій Кінах і Юрій Єхануров. (Діяльність останніх двох позитивно і скоріше позитвно, ніж негативно оцінюють відповідно — 43,1% та 36,7% опитаних; негативно і скоріше негативно, ніж позитивно відповідно — 17,4% та 19,2%).

Основним типом самоідентифікації респондентів є їх належінсть до загальноукраїнської культури (Середній показник по типу культур в зазначених регіонах становить 37.6 %). Іншим поширеним типом культурної ідентифікації є їх самоідентифікація з слов’янською (15.7%) та європейською культурою (12.4%). З російською культурою себе ідентифікують в середньому по зазначених регіонах близько 11.5 % респондентів. На основі відповідей респондентів щодо культурної самоідентифікації можна зробити висновок про початок формування елементів ідеологій, які впливають на політичні уподобання електорату.

Більше третини опитаних респондентів у Києві 35,5% ідентефікують себе з загальноукраїнським типом культури; 20,5% з європейським, і лише 6,6% з російським

Дослідження показало, що фактично всі політичні партії і блоки (крім трьох – Блок Януковича, ПСП та СДПУ(о)), які претендують потрапити до Верховної Ради, намагаються спиратися на виборців, що відносять себе до українського типу культури. При цьому для п”яти політичних сил сегмент респондентів, які самоідентифікують себе з українською культурою, є вирішальним. Так, серед прихильників Блоку Ю. Тимошенко, 52% становлять саме респонденти, які ідентифікують себе з загальноукраїнською культурою. Приблизно така ж питома вага  цієї категорії виборців у середовищі прихильників Громадянської партії „Пора” (50%). Серед прихильників Блоку Народний Союз „Наша Україна”, голоси цього культурологічного типу виборця склали б сьогодні 49%, Соціалістичної партії України – 40%, Партії зелених України – 39%, Блок Володимира Литвина – 34%. Цікаво, що навіть серед прихильників Комуністичної партії України власне ідентифікація з українським культурологічним типом обіймає сьогодні домінуюче становище – 33%.

Прикметним є регіональний розподіл російської культурної самоідентифікації українського електорату. Не дивно, що у західних областях прихильники цієї культурної орієнтації складають лише трохи більше 1% (1,3%), але досить показовим є той факт, що у Києві представниками російської культури вважають себе лише 6% опитаних, у центральних областях – 8%, на Наддніпрянщині – 9%. Найбільша кількість респондентів, які ідентифікують себе з російською культурою, проживають на Півдні (24%) і на Сході (20%).