Між президентськими (2004р.) та парламентськими (2006 р.) виборами: динаміка та парадокси політичних уподобань українського електорату

Дослідження підготовлено за даними репрезентативного опитування дорослого населення в центральних, східних та південних регіонах України (Київ, Вінницька та Полтавська області; Львівська обл.; Дніпропетровська обл.; Донецька та Харьківська обл.; Крим та Одеська обл.) та оприлюднено у прес-центрі УНІАН (31жовтня 2005 р)

Учасники пресс-конференції:

ВОЛОДИМИР ПОЛОХАЛО – провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, шеф-редактор українського наукового журналу „Політична думка”

СЕРГІЙ ТАРАН – директор Міжнародного інституту демократій.

Дослідження проводилось Центром соціологічних та політичних досліджень „СОЦІОВИМІР” (голова правління Центру – Сергій Таран, науковий керівник – Володимир Полохало, провідний науковий експерт, член наглядової Ради Центру – Сергій Макеєв*) на замовлення Міжнародного інституту демократій. Дані дослідження є репрезентативними для населення регіонів, де проводилися опитування (за віком, статтю, освітою, типом поселення та місцем проживання). Методом інтерв’ю опитано 2400 респондентів (по 400 чол. в кожному з 6-ти обраних регіонів) віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 4%. Польовий етап дослідження тривав з 15 по 25 жовтня 2005 р.

Основні результати і висновки дослідженн

1.Виборчі рейтинги партій і блоків в регіонах України. Розподіл відповідей респондентів (у відсотках) на запитання: „Якби вибори до Верховної Ради України відбулися сьогодні, а в списку були такі партіїї і блоки, за яку партію чи блок Ви проголосували?

• Аналіз електоральних уподобань, як видно з наведених даних, засвідчує, що жодна з шести політичних сил, по-суті, ще не стала загальнонаціональною партію, яка б мала достатню підтримку в усіх регіонах України. Навіть основні політичні актори — Народний союз „Наша Україна”, Блок Юлії Тимошенко та Партію регіонів України мають свою регіональну „прописку”: перші дві мають переважну більшість свої прихильників на Заході і в Центрі країни, Партія регіонів залишається „донецькою”. Таким чином, електоральний потенціал всіх трьох фаворитів парламентської вибочої кампанії регіонально обмежений, „електоральна стеля” кожної з цих сил становить не більше 25%.
• Динаміка і тенденції електоральних процесів в регіонах мінімузують також шанси самостійного подалання 3% бар’єру іншими партіями (ПСПУ, Громадянською партією „Пора”, Партією зелених України, СДПУ(о) та деякими іншими), які претендують на депутатські мандати. Скоріше всього, загальний „парламентський пиріг 2006 р.” будуть ділити шість політичних сил —Блок Юлії Тимошенко, „Наша Україна” Віктора Ющенка,  Партія регіонів України Віктора Януковича, Народний блок В.Литвина, СПУ Олександра Мороза і КПУ, хоча це не виключає деякої інтриги, що якась з неочікуваних політичних сил буде претендувати на частку електорату основних лідерів виборчих перегонів.
• Решта політичних партій не мають жодних шансів для самостійної успішної участі у парламенстсьій кампанії 2006 року.
• Попри падіння рейтингу лідерів помаранчевої революції Віктора Ющенка та Юлії Тимошенка продовжує зростати інтерес людей до активної участі у політиці. Так, про бажання голосувати на парламентських виборах заявили більше, ніж 70% респондентів, тоді як у попередніх виборах взяло участь більше, ніж 60% виборців. Причому підвищення актовності спостерігається не скільки за рахунок східно-українського електорату, стільки за рахунок західного і центрального – того електорату, чиї традиційні уподобанці втрачають аторитет. Це зайвий раз підтверджує, що громадяни України під час „помаранчевої революції” відстоювали не лідерів, а політичні принципи.Аналіз даних опитувань в регіональному вимірі засвідчує також про три основні конкуруючи пари на виборах, які виборюватимуть прихильність з боку „спільного” електорату і які визначатимуть основні лінії електорального розмежування:

– Блок Юлії Тимошенко — „Наша Україна”
– Народний блок В.Литвина — СПУ О.Мороза
– „Партія регіонів” — КПУ (+ ПСПУ)

Баланс довіри-недовіри до основних політичних гравців в регіонах

 Дані про баланс довіри — недовіри до лідерів провідних політичних сил, як видно з наведених даних, також мають суто регіональний вимір: так В. Ющенко має найбільшу перевагу довіри над недовірою на Заході країни (йому довіряє, наприклад, у Львівській області 69,6% опитаних респондентів і недовіряють 7,8%); Ю.Тимошенко має найкращий баланс в Центрі країни; В.Янукович — на Сході. Найгірший баланс довіри—недовіри має лідер КПУ П.Симоненко, причому у всіх регіонах України